Ілюзіон «Амбрось»: цікаві факти про найстаріший кінотеатр у центрі Вінниці
- Кінотеатр «Родина» — це один з найстаріших кінотеатрів Вінниці. Кінозал створений в 1911 році і колись мав назву «Амбрось». Розповідаємо його історію.
У самому серці Вінниці — на Європейській площі знаходиться кінотеатр, який побудовано ще в 1911 році. Це найстаріший кінотеатр міста, який працює до сьогодні.
За свою понад столітню історію він змінював назви: «Театр мініатюр», «Ампір», «Червоні крила», «Ро́діна» — російська назва, нині «Роди́на» — українська назва з іншим змістом. Про це розповідає Січ Ньюз.

Історія кінотеатру починалась з ілюзіону «Амбрось». Його співвласниками у 1911 році були дворянка Добржанська та приватний повірений Ловицький. Заснований ілюзіон на садибі міського лікаря і домовласника Нєдельського. Його назва на той час була привабливою і багатообіцяючою — «Амбрось». Амбросія — у грецькій міфології — їжа богів, яка давала їм вічну юність і безсмертя.
Демонстрували у тогочасних ілюзіонах фільми, які в більшості поставляли з-за кордону. В Україні стали виробляти художні фільми з 1909 року — у Харкові, а з 1911 року — у Катеринославі (нині м. Дніпро). Їх репертуар складали художні або ігрові, документальні та науково-популярні фільми.

В глядацькому залі ілюзіону можна було зустріти учнів-реалістів і гімназисток, жандармів і військових, вчителів і лікарів, чиновників і адвокатів, службовців цукрових заводів та різних контор, робітників та дрібних торговців.
Прибутки власників ілюзіону складали приблизно 100 карбованців у день. Популярність та прибутковість закладу призвела до різкого протистояння його власників з міською владою. Проте кіно розвивалось.

Впродовж 1911 – 1913 років у Вінниці було відкрито п’ять стаціонарних і один літній кінотеатри, тож конкуренція була серйозною. Щоб привабити глядача, особливо молодь, власники «Амброся» організовували вистави, концерти й навіть танці перед показами.
Згодом кінотеатр кілька разів змінював назву: під час війни — на «Театр мініатюр», у 1920-х — на «Ампір», а за радянських часів — на «Червоні крила» та зрештою «Родина». Після націоналізації заклад став клубом взуттєвої фабрики, а вже у 1945-му знову повернувся до ролі кінозалу.

У 1915 році Ловицький узяв в оренду Літній сад, нині частина сучасного центрального міського парку. На території саду був розташований ілюзіон «Антрепренер», який на честь коханої жінки він перейменував на театр «Кіса». Сад-парк і театр-ілюзіон давали значні прибутки.
У 1919 – 1920 роках радянська влада розпочала кампанію націоналізації приватних підприємств, і нинішній кінотеатр «Родина» передали у відання народного комісаріату освіти. У подальшому кінотеатр був клубом взуттєвої фабрики, на місці якої зараз торговельний центр «Скай Парк».

Після закінчення Другої світової, у 1945 році, клуб знову став кінотеатром і отримав назву «Ро́діна» (рос.). Нині це кінотеатр «Роди́на» (укр.) — єдиний кінотеатр, який є міським комунальним закладом.
Остаточно залишків радянського періоду кінотеатр позбувся у 2016-2019 роках. Тоді вперше за багато десятків років тут провели комплексну реконструкцію - утеплили фасад, замінили дах і всі комунікації. Потім дійшла черга до глядацької зали та фойє. Приміщення адаптували для людей з інвалідністю. А у 2019-му у кінотеатрі модернізували обладнання для кінопоказів: встановили новий проектор, акустичну систему та поляризаційну 3D систему.

Кінотеатр «Родина» сьогодні, напевне єдиний в Україні має писані афіші — традиція, яку зберегли з повоєнних часів. Також тут вже близько двох років перегляд фільмів доступний для людей з порушеннями зору або слуху завдяки спеціальному мобільному застосунку. Цей додаток відтворює аудіодискрипцію — голосовий опис подій на екрані для людей із порушеннями зору, або приховані субтитри — для людей з порушеннями слуху.
До речі, пів століття тому у Вінниці працювало понад два десятки кінотеатрів, де можна було подивитися чергову радянську драму, індійський бойовик або пригоди індіанців. Сьогодні у місті всього чотири таких заклади.
Читайте також:
Мозаїчне панно Вінниці: на яких будівлях збереглися малюнки з кольорової смальти і їх історія
Скельні храми, скіфські вали, метеоритні кратери: де знайти сліди давніх цивілізацій на Вінниччині
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.